Новости ›› Полтава и область

Спеціалісти із енергозбереження рекомендують звернутися до старовини

30.09.2014 13:00 | просмотров: 538

Спеціалісти із енергозбереження рекомендують звернутися до старовини. Фахівці нині думають над тим, як вийти з-під газової залежності. Енергозберігаючих технологій, говорять, море. Проте їх реалізація вимагає чималих затрат. Як економно та ефективно зігрітися в холоди – з'ясовувала Олена Ляшенко.

Більшість будинків у Полтаві зводилися за радянських часів, коли вартість газу була копійчаною і питання економії не стояло так госто. Спеціаліст із енергозбереження Володимир Калініченко показує графік: куди тікає тепло із оселі. Найбільше, виявляється, через стіни та двері, 30% – через вентиляцію, на 3 місці – вікна. Погано змонтовані чи старі, вони випускають 16 відсотків тепла.

/Володимир Калініченко, зав.лабораторією енергозбереження та відновлюваних джерел енергії ПДАА
Ну всі знають, що треба утеплювати стіни і замінити вікна, щоб батареї були максимально відкриті. Можна, навіть потрібно, повісити дзеркальний екран, який буде відбивати тепло, яке раніше гріло стіну замість квартири. Такі дрібнички дозволяють зекономити тепла не менше, ніж установка вікна/

Не тільки газом можна зігрітися, вважає етнограф і природознавець Ростислав Шевченко. Листя і трава, якщо їх збрикетувати, підійде для опалення індивідуальних котлів. Він же говорить: наші предки уміли економити, а зайвих приміщень просто не обігрівали.

/Ростислав Шевченко, етнограф, природознавець
Раніше, наприклад, от ті маєтки, де жили пани, вони опалювалися взимку. Взимку люди приїздили до міста, де була невеличка хата, а ті палаци стояли неопалені/

У хаті Івана Котляревського, нинійшньому музеї-садибі, – чудеса енергозбереження: кожна кімната має свою грубу. Найбільша піч – на кухні. Тут, коли дрова вигорять, готували їсти.

/інтершум
На лопатці хліб садили на засушених з осені капустяних листях – і туди, на те порожнє місце/

Тут же грілася праска. Тут же і спали. Простий люд залюбки на таких лежанках грівся. Котляревський навряд чи вилазив на неї, кажуть у музеї, бо був дворянином. Він опалював для себе окремий кабінет – тут своя піч. А ця піч одразу на три кімнати розрахована – мами письменника, світлицю і ще одну. У музеї розповіли: хату відновили максимально точно, за малюнком Тараса Шевченка. Тут можна не тільки уявити, як жив Іван Котляревський, а й побачити, як за його часів тепло економили.

/Лариса Лобінцева, науковий співробітник музею-садиби І.Котляревського
По-перше, невисокі стелі – 2 метри 40 сантиметрів, якщо б це було 3-4 метри, уже треба опалювать вдвічі більше. Тут майже в кожній кімнаті своя груба і можна було десь більше підтопити, десь менше. По-третє, дерев'яна хата/

Дубом обшитий і кабінет письменника. Зараз утеплюють здебільшого пінопластом 10 сантиметрів завтовшки. Такий хід, каже спеціаліст із енергозбереження, не завжди виправданий. Для кожної стіни треба розрахувати свою кількість утеплюючого матеріалу. У Полтаві, на базі аграрної академії, з'явився інформаційний центр, де роз'яснюють усі питання, пов'язані із енергозбереженням.

/Володимир Калініченко, зав.лабораторією енергозбереження та відновлення джерел енергії ПДАА
На безкоштовній основі будуть надаватися послуги як населенню, так і сільськогосподарським виробникам по енергозбереженню, відновлюючим джерелам енергії, застосуванню біомаси для опалення, ну і всякі інші питання, які стосуються забезпечення енергією та заміни природного газу електроенергією і так далі/

Источник: misto-tv.poltava.ua

Поделиться с новостью друзьями

Серф

Комментарии