Новости ›› Полтава и область

Андрій Гречаник («ДМЦ»): «День Святого Валентина – це день американських маркетологів»

12.02.2010 10:00 | просмотров: 1624

Про це лідер гурту «Дороги Меняют Цвет» Андрій Гречаник сказав Новинам Полтавщини після чергової репетиції. Зараз хлопці активно готуються до недільного виступу в ТРЦ «Київ» та до фестивалю «Рок-удар». Також Андрій Гречаник розповів про назву, вік та склад гурту, творчий доробок, День святого Валентина і… любов. Як виникла назва гурту «Д.М.Ц.»? - Якщо чесно то тут нічого філософського немає. Ми колись з моїм кумом Сергієм їхали на наш перший фестиваль «Срібні струни» до Черкас. Їхали і не знали як виступати…

Проте зіграли та ще й завоювали приз глядацьких симпатій. Ми довго думали до виступу як же нам назватися. Їхали в автобусі, а якраз йшов дощ - змінювався колір асфальту. Тож вирішили, що буде - «Дороги меняют цвет». Це вже потім знайшли в цьому словосполученні певний філософський зміст. Все, що робиться спонтанно, виходить правильно. По суті, життя – це дороги, по яких ми ходимо. Дороги змінюються: сьогодні ми такі, завтра - інші. От і виходить, що дороги змінюють колір.

Скільки років вашому гурту? Чи змінився його склад за час існування? - Нашому гурту вже десь років 8. Хоча у мене це все ще зі школи почалося. Там до мене й гітарист Артем приєднався, бо ми з ним навчались в одній школі – 34-й. Зараз у нашому гурті 8 осіб: я Андрій Гречаник, Ігор Холодний – гітара, Артем Гулій- гітара, Сергій Старостенко – бас-гітара, Андрій Братанов – барабани, Олексій Олешко – клавіши, Антон Нестеренко – скрипка. Пішов від нас Богдан – барабанщик. А ще загинула наша скрипалька – ми їхали на концерт і її збила машина.

Яку кількість пісень вже написали?Хто пише музику та тексти? - Раніше я писав щодня пісні, а зараз пишу, можна сказати, менше, бо дещо відсіюю. Ті пісні, які б раніше я показував іншим, зараз залишаю виключно для себе. А взагалі пісень дуже багато. Були б гроші, то ми усі б записали. У нас є один альбом «Все по...». Поте всі останні диски ми забираємо з собою у Москву. Ми зараз потихеньку мітимо туди, бо у нас російська мова не дуже сприймається. Музику й тексти пишу я. Пишу російською, бо не виходить у мене українською. Хоча в житті я вільно спілкуюсь українською мовою, але писати не можу.

Як часто у вас бувають репетиції? - У нас 3 рази на тиждень репетиції. Але якщо якийсь концерт чи ще щось, то буває 4-5 репетиції на тиждень. Ми збираємось на репетиційній базі співаємо старі пісні, вчимо нові.

Які у вас плани на День Святого Валентина? - Ми будемо виступати на відкритті 5 поверху ТРЦ «Київ». У нас буде тридцятихвилинний виступ. Плануємо хорошу програму.

А що для тебе День Святого Валентина? Ти сприймаєш цей день як свято? - День Святого Валентина – це день американських маркетологів. Його придумали американці для того, щоб продавати цукерки і різні сердечка. І мене бісять ці валентинки і т.д. Я по-своєму люблю свою дружину і такий собі День Святого Валентина ми влаштовуємо через день. Навіщо було придумувати ще якийсь день, коли всі дарують один одному пилозбирачі, тобто статуеточки різні і т.д.? Не люблю я це свято, бо його, насправді, не було ніколи. Це не слов’янське свято абсолютно. І це все примітивно.

Чи віриш ти в любов? - Я вже одружена людина, готуюся стати батьком. Але, чесно скажу, що в любов не вірю. Точніше - не те, щоб не вірю, а просто любов така штука від якої боляче. А я хочу, щоб всім навкруги було добре і радісно. Любов є, але я в неї не вірю. Може, вона у мене вірить, але я в неї - ні.