Новости ›› Полтава и область

На її честь назвали один із кратерів Венери

04.11.2020 11:15 | просмотров: 151
До 120-річчя директорки Полтавської гравіметричної обсерваторії Зінаїди Аксентьєвої

25 липня минуло 120 літ від дня народження директорки Полтавської гравіметричної обсерваторії Зінаїди Миколаївни Аксентьєвої, члена-кореспондента АН УРСР, видатного українського астронома, депутатки двох скликань Верховної Ради УРСР. Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно з Постановою Верховної Ради ця пам’ятна дата відзначається на державному рівні.


Астрономічна наука в Україні: крізь терни до зірок

1918 рік. Період гетьманату Павла Скоропадського. Саме тоді, на хвилі Перших визвольних змагань за незалежність у 20 ст. – Української революції 1917-21 рр. постає Астрономічне обчислювальне бюро.

1921 рік. УНР окупована більшовицькою Росією. Одне з рішень більшовиків - ліквідація бюро. Українські астрономи протестують. Серед них і вчений Олександр Орлов. На знак протесту проти ліквідації Астрономічного бюро при Українській академії наук він публічно оголошує про вихід із цієї наукової інституції. А вже у 1926 році український академік Олександр Орлов засновує Полтавську гравіметричну обсерваторію, зібравши колектив із талановитих фахівців. Роки директорування були вкрай тяжкими, бо припали на час утвердження в Україні окупаційного режиму СРСР, зокрема на період комуністичних сталінських репресій. Приміром, на початку 1930-х Олександр Якович потрапив під підозру Полтавського НКВС за доносом, що, мовляв, надмірно опікується астрономією. Мусив залишити Полтаву і працювати у спецлабораторії в Підмосков’ї. На «ворогів народу» - членів колективу Полтавської обсерваторії почався комуністичний наступ. Астрономією займатися заборонили… І все ж у 1939 році пан Олександр домагається у Полтаві регулярного спостереження яскравих зірок. У 1941 організовує евакуацію обсерваторії, а після вигнання з Полтави нацистів - її повернення.

Талановита вчена, управлінець, християнка, народний обранець

До Полтави Зінаїду Аксентьєву запросив саме Орлов. «Була серед тих вчених, котрі утверджували першу в Україні гравіметричну обсерваторію у Полтаві. Під керівництвом Аксентьєвої обсерваторія стала однією з провідних установ у Європі, які досліджували обертання Землі та припливи. Понад десять років розробляла гравіметричну карту України, що відкрила нові можливості для освоєння земних надр», - зазначається на офіційній ФБ-сторінці Українського інституту національної пам’яті.

Ще в юності Зінаїда захопилася таємницями космосу. Опановувала фах математика на факультеті професійної освіти Одеського інституту народної освіти. Навчання поєднувала з роботою: працювала обчислювачем в Одеській астрономічній обсерваторії з 1919 до 1925-го року. Офіційний сайт НАН України сповіщає, що під час ІІ світової війни Аксентьєва виконувала обов’язки директора Полтавської гравіметричної обсерваторії, яку евакуювали до міста Іркутськ. Із матеріалів сайту дізнаємося наступне: «обіймала посади старшого наукового співробітника (1943), завідувача відділу (1943–1948), вченого - секретаря (1944–1948), заступника директора (1948–1951) Полтавської гравіметричної обсерваторії. Наукові дослідження Аксентьєвої присвячені вивченню припливних деформацій Землі, питанням прикладної геофізики. Українка провела похиломірні спостереження в Полтаві з горизонтальним маятником Репсольда-Левицького 1930–1941, вивчала припливні явища на оз. Байкал 1941–1943, досліджувала припливні деформації Землі та проводила широтні спостереження, що сприяло організації 1953 на базі Полтавської обсерваторії Центрального бюро служби широти. В 1943 році захистила дисертацію і здобула науковий ступінь кандидата фізико-матемтичних наук, а у 1947 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук. У 1951 році обрана членом-кореспондентом Академії Наук УРСР. Спеціаліст в галузі припливних деформацій Землі і прикладної гравіметрії. Брала активну участь у гравіметричній зйомці території України, вивчала припливні явища озера Байкал, провела аналіз 11-річних спостережень над коливанням виска в Полтаві, що є цінним вкладом у вивчення пружних властивостей Землі».

Під орудою Зінаїди Аксентьєвої Полтавська гравіметрична обсерваторія стала однією з провідних наукових установ світу. Одним із пріоритетів було зміцнення матеріально-технічної бази. Зокрема, запрацювали п’ять нових астрономічних приладів, побудували нові житлові будинки для співробітників та новий лабораторний корпус, нові павільйони, створили нові телескопи. Центральне бюро Служби широти протягом десяти років розташовувалось саме в Полтавській обсерваторії.

Колишній завідувач відділу вивчення обертання Землі Полтавської обсерваторії, нині пенсіонер Адам Гожий повідав про набожність Зінаїди Аксентьєвої. «Мої старші колеги розказували, що мала глибоку віру у Бога».

Гожий стверджує: «Зінаїда Миколаївна, як і Олександр Якович, не мали партквитка КПСС й при цьому обіймали посаду директора. У СССР це була справа нечувана й можлива за умови лише надзвичайного авторитету». Попри згаданий вище партійний фактор, полтавці кілька разів обирали Зінаїду Аксентьєву депутатом Верховної Ради. Але згодом із ЦК компартії прийшов наказ: у наступному скликанні ВР УРСР полтавських жінок має представляти не вчена, а «прєдставітєль трудавова народа», тобто… доярка! Після такого компартійного самодурства українку, котра прославила українську астрономічну науку на весь світ, у ВР вже не бачили… Нині це виглядає, як фарс або комедія, проте в тодішніх реаліях було поширеною практикою.

Померла Зінаїда Аксентьєва у Полтаві. Ось як відтворив спогади співробітників обсерваторії про останні хвилини її життя Адам Гожий: «8 квітня 1969-го, як зазвичай, прийшла в рідну обсерваторію. Заклопотана. Ось-ось мала виїжджати на якусь конференцію аж у Середню Азію. Готувалася… Зайшла в кімнату до колег на першому поверсі, щоб перепочити, і каже: «Так мені щось погано стало. І так невчасно». Це були її останні слова».

Увічнення пам’яті

На честь видатної вченої Міжнародний Астрономічний союз назвав один із найбільших кратерів (діаметром 42,5 кілометра) планети Венера. На Полтавському центральному міському цвинтарі встановлено пам’ятник на могилі: співробітниця обсерваторії Валентина Сінческул об’єднала однодумців і за свої кошти та пожертви небайдужих облаштувала поховання Зінаїди Миколаївни. Аксентьєвій відведено одне з чільних місць у настінному календарі Українського інституту національної пам’яті «Українські жінки ХХ століття», присвяченому видатним, але маловідомим українкам, чиї ювілеї відзначалися у 2020 році і які у різний спосіб вплинули на становлення та розвиток України, її культури, освіти й науки.


Олег Пустовгар,
регіональний представник
Українського інституту національної пам’яті
в Полтавській області
Поделиться с новостью друзьями
Комментарии
От:
Проверка на человечность. Введите сегодняшнее число без ведущего нуля
Авторизация
Люди.StudClub
Имя:
Пароль:
Запомнить меня
Главная | Реклама на сайте | Контакты
Наши партнеры: