Новости ›› Полтава и область

Чорний архів "Землі й попелу". У Полтаві відкрилася виставка кераміки

19.04.2019 12:00 | просмотров: 680

Глина – це не тільки основа гончарства, а й масштабний архів, важливість якого ми поки не можемо розгадати, вважає полтавський кераміст Дмитро Білоконь, персональна виставка якого відкрилася в галереї сучасного мистецтва Art-Jump у четвер, 18 квітня.

У великому світлому приміщенні – керамічні куби, посуд на маленьких старих книжечках, фарфоровий сервіз. Але одразу, як тільки увійти до приміщення, погляд прикує величезний аркуш металу, на якому розсипана глина. Вона тут – головний експонат, що знаходиться в основі всього.
Дмитро Білоконь розповів, що її викопали в одному з ярів Полтавської області спеціально для виставки:

«Вона жива, не перебита. Там можна знайти якихось равликів, яким вже мільйон років. Тобто цей матеріал – це, по суті, архів, пласт, який залягає, і в ньому повно інформації, яка ніким не розкодована».

Другий важливий компонент – попіл, що майстер використовує для виготовлення глазурі, якою покриває вироби.

«Кераміка асоціюється з чимось примітивним, масовим. Але сам процес виробництва кераміки дуже сакральний, просто сучасний соціум видавив це. І на зміну тим речам, які були потрібні, прийшла електроніка. Цей проект про те, що це мистецтво сакральне і глибинне».
На його думку, глина – це, по суті, кладовище, і назва «Чорний архів» обрана тому, що це і є архів інформації того, що давно пішло в віки. Справа гончара – відродити це, відновити архів. А попіл залишає слід на всьому, чого торкається, і таким чином «ділиться» з виробом інформацією і робить його унікальним.
Як, наприклад, фарфоровий сервіз, який Дмитро Білокінь теж покрив глазур’ю, або фарфорова фігура «Ворскла», яких тисячами виготовляли на полтавському фарфоровому заводі:

«Ця фігура була в кожному серванті. Я давно знайшов її в себе і вирішив, що її також потрібно торкнутися попелом. Це та річ, що була масовою, а зараз вона жива вже новим життям, з чорним архівом на собі, з шифрами».

Ще один експонат – макітра, що зібрали на розбитому заархівованому опішнянському заводі. За нею їздили спеціально, бо в майстра виникла ідея показати прообраз архівації епохи.
Кілька невеликих тарілок стоять на старих дитячих книжках, які художник читав в дитинстві. Він вирвав сторінку і зробив з них попіл. Це «От такий неуважний», «Ленива Аленка», а одну йому дав Тарас Гунченко, власник галереї.

«Він дав мені книжку і сказав: Зроби з цієї книжки попіл. Я спалив, він такий чорний вийшов. Він розчинився, але інформація на посуді зафіксувалася назавжди».
Куратор виставки Антон Усанов розповів, що сьогодні українська культура зіштовхнулася з тим, що починає передивлятися свою історію, в яких моментах вона формувалася під впливом ідеології, і через це не допускала багато моментів:

«Наприклад, українські шестидесятники, художники, які робили дуже цікаве мистецтво, але їх не вписували в офіційний історичний наратив, оскільки це не відповідало ідеологічним установкам того часу. Таким чином багато явищ опинилися за бортом історії. І сьогодні певний сегмент тусовки українського мистецтва займається тим, що заповнює ці пробіли історії та культури, і хочуть створити більш повну картинку. Нас теж це цікавить, бо кераміка – це такий вид мистецтва, який сам по собі є архівом».

Ще одна причина показати кераміку в такому незвичному вигляді, за словами куратора, – це довести, що кераміка не застаріла, і це не завжди якісь кітчеві речі для продажу на ярмарках і ринках.

«Багато хто думає, що кераміка ні на що не здатна. Нам хотілося з цим трошки посперечатися і показати, що кераміка – це повноцінний медіум, з яким можна працювати навіть в рамках сучасного мистецтва. Тому ми взяли саме її і хотіли створити такі образи, що будуть дуже абстрактними і відірваними від якогось такого банальної прямолінійної людської уяви. Тому що люди звикли в кераміці бачити якісь такі впізнаванні образи – посуд, макітри, ще щось, а ми навпаки, створили такі об’єкти, які не асоціюються ні з чим знайомим».
Переглянути роботи Дмитра Білоконя можна в галереї щодня, з 11 до 18 години.

Источник: Зміст

Поделиться с новостью друзьями

Серф

Комментарии