Новости ›› Полтава и область

«Диканський передзвін» зібрав сотні людей насолоджуватися забутим мистецтвом

04.09.2012 09:00 | просмотров: 2209

Православне життя Полтавщини у перші вихідні вересня сколихнули церковні передзвони. Дзвін лунав з Диканського району, де провели традиційний третій міжнародний фестиваль церковного дзвону «Диканські передзвони». Майстри дзвонарі з’їхали у наш край, щоб принести людям радість, зцілення душі і тіла, адже з давніх-давен люди вірять у цілющу силу дзвонів.

Цього року дзвонарі з Росії, України та Білорусії протягом двох дві дарували людям пасхальні, святкові, престольні дзвони з дзвіниць Свято-Троїцького храму у Великих Будищах та Свято-Миколаївського храму у Диканьці. Протягом двох днів у над Полтавщиною лунали дзвони, сповіщаючи про свято, яке до вподоби не лише місцевим жителям, а й жителям області, країни. Адже окрім 20 учасників із різних міст на Полтавщину приїхали віруючі і просто люди, які відчули потребу у духовному очищенні.

Чому говорю про духовне очищення? А тому, що здавалося, що декілька сотень людей, які просто неба розміщалися на галявині поруч із храмами, забували про мирські проблеми, слухали дзвін, насолоджувалися атмосферою умиротворіння.
Власні відчуття описати вкрай важко, адже, вийшовши з транспорту поруч із Свято-Миколаївським храмом у Диканьці і побачивши скупчення людей, відчуваєш себе частиною чогось світлого, сонячного, душевного, духовного. А вже з першого звуку дзвонів, коли він розповсюджувався у повітрі, розливався просторами і відлунював у серцях всіх, хто зібрався поблизу, і всіх жителів прилеглих селищ.

Так як фестиваль став традиційним, спеціально для його проведення організатори, окрім основних дзвіниць, спорудили сцену, де встановили додатково дзвони різного розміру.

Майстерність дзвонарів вражала. Кожен з них вирізнявся своїм індивідуальним ритмічним малюнком, відображав настрій, душевні перипетії. Адже, на 80 відсотків церковний дзвін – це імпровізація. Як поділилася Тетяна – дзвонар із Росії, вона зазвичай знає, як почне свою мелодію і як закінчить, все інше – порив душі, який не хочеться обривати.

Справжнім одкровенням стали передзвони династії Петровських – Володимира Мар’яновича і Володимира Володимировича, які кожного року приїздять з Росії, діляться досвідом, займаються з дзвонарями Диканьщини. Вони є одними з натхненників фестивалю, для яких церковний дзвін – це поклик душі, засіб пробудити добро в інших.

Закінчився фестиваль вже традиційним суцільним передзвоном, адже всі присутні могли надзвонитися досхочу у всі дзвони на території Свято-Миколаївського храму у Диканьці.