Новости ›› Полтава и область

Свято весни з етнічним забарвленням – у Диканці відгриміло традиційне етнодіство «Пісні Бузкового гаю»

17.05.2011 09:00 | просмотров: 1922

Бузковий гай під Диканькою – місце, про походження якого існує чимало легенд. Найвірогідніша стверджує, що колись тут був кар’єр, звідки брали глину робітники цегельного заводу канцлера внутрішніх справ Росії Віктора Кочубея. Проте, у 1822 році діяч наказав обсадити місцину бузком, прагнучи зцілити тяжкохвору доньку Ганну. Дівчині, стверджує легенда, це не допомогло – згодом вона померла. Та з тих пір Бузковий гай – Мекка районного масштабу для туристів. Адже нині у гаю, на площі близько 1,5 га, росте з сотню видів запашних кущів.

Час від часу територію підсаджують молодими рослинами.
- У цьому році половину території бузкової ями підсадили новими саджанцями, - відзначає перший заступник голови Диканської РДА Валерій Стасюк. - Привезли елітні сорти з Києва, з Ботанічного саду.

Втім, помилуватися природою – лише одна з можливостей відвідувачів етнодійства. Адже на святі «Пісні Бузкового гаю» можна або на човні по ставках поплавати, або ж послухати виступи самодіяльних колективів на імпровізованій сцені. Хто бажає порадувати рідних чи друзів оригінальним сувеніром – не питання: на святі традиційно діє «Містечко майстрів».

Тут – і вишиванки, і глиняний посуд, і солом’яні капелюхи. Майстриня з Опішного Оксана Опанасюк пропонує такі за ціною від 200 грн. На питання, чому така ціна, відповідає: пропорційна якості.

- Мої капелюшки носяться 10-15 років, - говорить майстриня. - Жито тут пропарене, кожна соломинка ниточкою прошита. Хоч мни його, хоч що з ним роби – властивостей не втрачає.
Поруч дівчата продають ляльки-мотанки та обереги. Хто виріб купує – відразу й майстер-клас дають, куди вішати, як використовувати. Кому фото на пам'ять – запрошують до імпровізованого салону «Солоха».

Для зголоднілих поруч – намети, де можна й випити, й закусити.

- Шашлик дуже люблять, - розповідає приватний підприємець Інна Зливко. - Вареники з картоплею, печінкою. Їдять люди галушки, салати.

Ціни, щоправда, кусаються: порція вареників з 3 штук – 10 грн., кухоль пива на розлив – від 6. Та гостей заходу це не спиняє, адже буває дійство раз на рік, тому й грошей на розваги не шкодують. Диканська ж влада ділиться планами на майбутнє. Основний – зробити свято популярним далеко за межами Полтавщини.